Натуральний екстракт імбиру отриманий з імбиру. Імбир тисячоліттями використовувався в системах традиційної медицини, включаючи традиційну китайську медицину, аюрведу та різні етноботанічні практики по всьому світу. У наш час імбир споживають у різних формах: свіжий корінь, сушений порошок, чай, сік, ефірна олія та стандартизований екстракт імбиру. Це викликає загальне та науково важливе питання: чи забезпечує екстракт імбиру такі ж переваги, як цілий імбир?
Що таке імбир?
Цілий імбир відноситься до кореневища Zingiber officinale. Він містить складну матрицю:
• Фенольні сполуки (гінгероли, шогаоли, парадоли)
• Летючі олії (цингіберен, -бісаболен, цинеол)
• Полісахариди
• Клітковина
• Органічні кислоти
• Мікроелементи та амінокислоти
Свіжий імбир містить більшу кількість гінгеролів, зокрема 6-гінгеролу, який є основною біоактивною сполукою. Коли імбир висушують або нагрівають, гінгероли перетворюються на шогаоли, які є більш гострими та часто більш фармакологічно активними в певних контекстах.
Цілий імбир забезпечує фітохімічний профіль широкого-спектру.
Що таке екстракт імбиру?
Натуральний екстракт імбиру - це концентрований препарат, отриманий з кореневища імбиру з використанням:
• Добування води
• Екстракція етанолом
• Водно-спиртова екстракція
• Надкритична екстракція CO₂
На відміну від цільного імбиру, екстракти зазвичай стандартизовані для певних активних маркерів, таких як:
• 5% гінгероли
• 10% гінгероли
• 20% гінгеролів
• 5%–10% шогаол
Стандартизація забезпечує узгодженість-за-серією та передбачувану ефективність.
Оскільки натуральний екстракт імбиру концентрує активні компоненти та видаляє неактивні сипучі компоненти (наприклад, клітковину), вони забезпечують більшу біоактивну щільність на грам.
Чи має екстракт імбиру ті ж переваги, що й імбир?
І цілий імбир (Zingiber officinale), і натуральний екстракт імбиру забезпечують низку науково визнаних фізіологічних переваг. Хоча вони відрізняються за концентрацією та складом, їх основна біологічна активність значною мірою подібна, оскільки обидва містять активні сполуки, такі як гінгероли та шогаоли. Основна відмінність полягає в ефективності та стандартизації, а не в фундаментальній функції.
Проти{0}}запальна активність
Однією з найбільш вивчених властивостей імбиру є його проти-запальний ефект. Біологічно активні компоненти, зокрема 6-гінгерол і споріднені фенольні сполуки, допомагають регулювати шляхи запалення на молекулярному рівні. Механічно компоненти імбиру інгібують ферменти циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), які беруть участь у синтезі простагландинів. Вони також пригнічують передачу сигналів NF-κB, ключовий фактор транскрипції, що контролює експресію гена запалення, і зменшують вироблення прозапальних цитокінів, таких як TNF- та IL-6.
Ці переваги мають як свіжий імбир, так і натуральний імбирний екстракт. Однак екстракти, стандартизовані до певного відсотка гінгеролів, зазвичай забезпечують вищі концентрації на дозу, що може призвести до сильніших або більш передбачуваних проти{1}}запальних результатів. Клінічно це стосується дискомфорту в суглобах, запалення після-вправи та ширших запальних станів. Хоча обидві форми ефективні, екстракти можуть запропонувати більшу ефективність на грам завдяки концентрації.
Властивості проти-нудоти
Імбир широко відомий своїми протиблювотними властивостями. Його традиційно та клінічно використовували для полегшення заколисування, нудоти,-пов’язаної з вагітністю, і нудоти,-спричиненої хіміотерапією. Механізм включає взаємодію з рецепторами серотоніну (5-HT3) у шлунково-кишковому тракті та центральній нервовій системі. Імбир також сприяє скоординованій моториці шлунка, допомагаючи стабілізувати функцію травлення та зменшити відчуття нудоти.
Цілий імбир і натуральний екстракт імбиру демонструють порівнянну ефективність при застосуванні в еквівалентних активних дозах. Свіжий імбир зазвичай вживають у вигляді чаю, сирих шматочків або порошку в харчових продуктах. Навпаки, стандартизований масовий екстракт імбиру дозволяє точне дозування у формі капсул або таблеток, що є перевагою в клінічних умовах або в добавках. При відповідній стандартизації обидві форми забезпечують однакові переваги проти-нудоти.
Підтримка травлення
Імбир підтримує здоров'я травлення за допомогою багатьох механізмів. Він стимулює спорожнення шлунка, посилює секрецію травних ферментів і сприяє відтоку жовчі. Ці ефекти сприяють покращенню травлення, зменшенню здуття живота та кращому засвоєнню поживних речовин.
Цілий імбир містить фітонциди, які сприяють його гостроті та стимуляції травлення. Ці ароматичні сполуки можуть не повністю зберігатися в певних водних-екстрактах. Проте натуральний порошок екстракту імбиру, багатий гінгеролами, все ще ефективно покращує моторику шлунка. Як наслідок, обидві форми підтримують травлення, хоча цілий імбир може запропонувати дещо ширший профіль травлення завдяки його повній фітохімічній матриці.
Антиоксидантна здатність
Імбир містить різноманітні антиоксидантні сполуки, включаючи фенольні сполуки та флавоноїди, з незначним вмістом вітаміну С. Ці сполуки допомагають нейтралізувати вільні радикали та зменшити окислювальний стрес.
Оскільки натуральний екстракт імбиру містить активні компоненти, його антиоксидантна здатність на грам часто вища, ніж у сирого імбиру. Це робить чистий порошок екстракту імбиру особливо корисним у композиціях, спрямованих на управління окисним стресом.
Підтримка метаболізму та серцево-судинної системи
Нові дослідження показують, що імбир може позитивно впливати на ліпідний обмін, рівень глюкози в крові натщесерце та чутливість до інсуліну. Ці ефекти в основному приписуються гінгеролам і шогаолам, які модулюють метаболічні сигнальні шляхи.
Оскільки стандартизований екстракт імбиру забезпечує певні рівні цих активних сполук, вони можуть давати більш стійкі метаболічні результати порівняно з цілим імбиром. Тим не менш, обидві форми сприяють метаболічній і серцево-судинній підтримці при належному споживанні.
Відмінності між імбиром і імбирним екстрактом
Хоча імбир і натуральний імбирний екстракт мають багато фізіологічних переваг, вони значно відрізняються за складом, дією та функціональними характеристиками.
Фітохімічний склад
Цілий імбир являє собою повну ботанічну матрицю. Він містить гінгероли, шогаоли, леткі олії (такі як зінгіберен), харчові волокна, полісахариди та різні незначні сполуки, які можуть діяти синергетично. Ця композиція повного-спектру відображає рослину в її природному стані.
Навпаки, натуральний екстракт імбиру є концентрованим препаратом, отриманим шляхом екстракції розчинником, водно-спиртом або CO₂. Під час обробки деякі не-активні компоненти, як-от волокна, видаляються, а кількість летких масел може бути частково зменшено залежно від методу екстракції. Кінцевий фітохімічний профіль змінюється залежно від параметрів обробки та цілей стандартизації (наприклад, 5% або 10% гінгеролів). Тому екстракт імбиру не є хімічно ідентичним цільному імбиру.
Концентрація та дозування
Концентрація активних речовин суттєво відрізняється. Наприклад, 1 грам свіжого імбиру містить значно менше гінгеролу, ніж 1 грам 10% стандартизованого імбирного екстракту. Як наслідок, менші кількості екстракту можуть забезпечити порівнянний рівень біоактивності. Натуральний екстракт імбиру дозволяє точне дозування, що відтворюється, тоді як цілий імбир зазвичай вимагає більшого споживання для досягнення подібної терапевтичної дії.
Біодоступність
Екстракти часто містять підвищений рівень шогаолів, які можуть виявляти більше поглинання клітинами та сильнішу проти-запальну активність. Однак природна харчова матриця цільного імбиру може впливати на динаміку всмоктування через синергічні взаємодії. Зрештою, біодоступність залежить від дизайну рецептури, технології інкапсуляції та наявності ліпідів.
Шлунково-кишкова толерантність
Цілий імбир, як правило, м’якший через його меншу концентрацію та повільніше вивільнення. Високо{1}}екстракти, хоча й ефективні, можуть викликати легке подразнення шлунка у чутливих людей. Тому толерантність залежить від дози та індивідуальної чутливості.
Чи безпечний імбир та його екстракт?
Імбир і натуральний екстракт імбиру загалом визнаються безпечними (GRAS) при споживанні в належних межах. Обидві форми мають довгу історію дієтичного та додаткового використання. Однак концентрований екстракт імбиру, який приймається у високих дозах, може представляти певні міркування. Через помірну антиагрегантну дію надмірне споживання може потенційно збільшити ризик кровотечі, особливо в осіб, які використовують антикоагулянти або антиагреганти. Високо{4}}екстракти можуть також спричинити легкі шлунково-кишкові ефекти, такі як печія, подразнення шлунка або діарея у чутливих людей. Навпаки, цілий імбир, який споживається в нормальному раціоні, як правило, добре переноситься і пов’язаний з сильним профілем безпеки.
Висновок
Натуральний екстракт імбиру забезпечує багато тих самих основних біологічних ефектів, що й цілий імбир, зокрема проти-запальну дію, полегшення нудоти, підтримку травлення, антиоксидантний захист і метаболічні переваги. Однак вони не ідентичні за хімічним складом. Існують відмінності у фітохімічному складі, концентрації активної речовини, ефективності, біодоступності та придатності для різних композицій. Цілий імбир пропонує повний-спектр рослинної матриці, яка зазвичай використовується в кулінарії та традиційних цілях. На відміну від цього, екстракт імбиру концентрований і стандартизований для точного, вимірюваного дозування. Кращий варіант залежить від передбачуваного використання, терапевтичних цілей, точності дозування та вимог до рецептури продукту. Guanjie Biotech є постачальником екстракту імбиру. Ми постачаємо високоякісний екстракт імбиру-. Ласкаво просимо до нас за адресоюinfo@gybiotech.com.
Список літератури
[1] Алі Б.Х., Бланден Г., Таніра М.О. та Неммар А. (2008). Деякі фітохімічні, фармакологічні та токсикологічні властивості імбиру (Zingiber officinale Roscoe): огляд останніх досліджень. Харчова та хімічна токсикологія, 46 (2), 409–420.
[2] Butt, MS, & Sultan, MT (2011). Імбир і його твердження про здоров'я: молекулярні аспекти. Критичні огляди харчової науки та харчування, 51 (5), 383–393.
[3] Chrubasik, S., Pittler, MH, & Roufogalis, BD (2005). Zingiberis rhizoma: комплексний огляд ефекту імбиру та профілів ефективності. Фітомедицина, 12 (9), 684–701.
[4] Грзанна Р., Ліндмарк Л. та Фрондоза К. Г. (2005). Імбир-Лікарський засіб рослинного походження із широкою проти-запальною дією. Журнал лікувальної їжі, 8 (2), 125–132.
[5] Машхаді Н.С., Гіасванд Р., Аскарі Г. та ін. (2013). Анти-окислювальний і проти-запальний вплив імбиру на здоров’я та фізичну активність: огляд сучасних даних. Міжнародний журнал превентивної медицини, 4 (Додаток 1), S36–S42.
[6] Лете, І., Аллуе, Дж. (2016). Ефективність імбиру в профілактиці нудоти і блювоти під час вагітності та хіміотерапії. Integrative Medicine Insights, 11, 11–17.
[7] Маркс В., Маккарті А.Л., Рід К. та ін. (2013). Вплив імбиру (Zingiber officinale) на агрегацію тромбоцитів: систематичний огляд літератури. PLoS One, 8(10), e78083.
[8] Рахмані, А. Х., Шабрмі, Ф. М., Алі, С. М. (2014). Активні інгредієнти імбиру як потенційні кандидати в профілактиці та лікуванні захворювань шляхом модуляції біологічної активності. Міжнародний журнал фізіології, патофізіології та фармакології, 6(2), 125–136.
[9] Семвал, Р.Б., Семвал, Д.К., Комбрінк, С., і Вільйоен, А. (2015). Гінгероли та шогаоли: важливі нутрицевтичні принципи імбиру. Фітохімія, 117, 554–568.
